Політика

Політична думка Стародавнього Сходу

Політика це доволі складна річ у якій важко розібратись простим людям у XXI столітті, а що вже говорити про зародження політики, про часи XI-VIIII ст. до н.е. Саме у цей час відбувається перехід до відносно раціонального погляду на світ та державу. При чому за даними речами ми можемо слідкувати враховуючи вчення Конфуція, Мао Цзи, Лао-Цзи (Китай), Будди (Індія), Зоротустри (Персія) та ін..

В Китаї фундамент для політичної думки, для сприйняття політики заклав видатний вчений Конфуцій. Він виклав свої бачення у книзі «Бесіди та висловлювання». Саме тоді починають розвиватись перші державні концепції. Ось Конфуцій розвивав ідею (концепцію) патріархальної держави, де у нього держава це велика родина, сім’я, а влада імператора є чимось на зразок влади батька. У нього всі молодші залежні від старших. У нього соціально-політична ієрархія будується на принципі нерівності людей: «темні люди» (простолюдини) повинні підпорядковуватись благородним мужам. Конфуцій виступав за аристократичну форму правління. Його ідеалом виступало керівництво аристократів, яких могло просто охарактеризувати знання та доброчесність, а не походження та багатство. Конфуцій виступав прихильником ненасильницьких методів правління, відданості правителю, та абсолютному, безспірному послуху всім «старшим».

Взагалі варто зазначити, що політична етика Конфуція на тому, аби досягнути внутрішнього миру між верхами та низами суспільства. Конфуцій сам відкидав такі речі як бунти, революції різного роду, війни, походи на чужоземні території, та якусь боротьбу за владу. Це все таки складна річ політика, і вона мусить бути стабільною, аби не викликала жодних заперечень.

Але не одним Конфуцієм відома політична думка Стародавнього Сходу. Ось для прикладу чого тільки вартує школа даосизму, яка була заснована ще аж у VI ст. до н. е. китайським мислителем Лао-Цзи. Самі ж даоситсти виходили з такого тлумачення, що людина це частина природи, от і своє щастя вона знаходить у тому, що єднається з природою. Сама ж цивілізація, на їх думку, це породження нещастя, те через що людина втрачає спокій. Вони заявляли про те, що держава повинна бути невеликою, та і кількість населення не повинна там також бути великою. Це можна пояснити тим, що чим менша держава та кількість її населення, тим простіше нею керувати. А ось відносно Лао-Цзи, так ось його називають фундатором анархізму. Ну принаймні такого анархізму, яким він був у ті часи. Загалом, варто зазначити, що ідея даосизму це не створення невеликих держав, а створення прототипу держав на рівні простих маленьких сіл, общин. При цьому, правителі цих міні-держав, повинні були обмежити своє втручання у природне життя. Так би мовити, те що робить природа, те що вона творить, там люди повинна бути лише суб’єктом незначним.

Була у Давньому Китаї і ще одна цікава течія провідником якої був Шан Ян, і називалась вона легізм. Суть легізму заклечалась у тому, держава повинна встановити повні еталони поведінки. Вони виступали за впровадження жорстоким норм, за те аби був жорстокий апарат правління, каральні органи і так далі.

Коментувати

Вам необхідно війти, аби залишити коментарі.

Нові записи

Нові коментарі